Сторінка:К. Маркс і Ф. Енґельс. Комунїстичний манїфест (1917).djvu/29

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана
— 29 —

дукції не тільки особисте, але також і суспільне становище. Капітал є спільним громадським продуктом і може бути зужитий для діла лиш спільними заходами багатьох, ба натіть, всіх членів суспільства.

Значить капітал не є особистою силою, він є силою суспільсною.

Отож, коли капітал повернеть ся у спільну власність всіх членів суспільства, то це не буде перетвореннє особистої власности в громадську. Змінить ся лиш суспільний характер власности. Вона втратить свій класовий характер.

Звернїм ся тепер до наємної праці.

Пересїчна ціна наємної праці — се мінімум заробітної платні, себ-то, сума засобів до життя, потрібних для того, щоб робітник міг вижити, як робітник. Значить, того, що придбає собі наємний робітник своєю працею, ледве вистарчає на удержаннє і продовженнє його життя. Ми зовсім не бажаємо касувати цього особистого присвоювання продуктів праці, яке потрібне для безпосереднього удержання і продовження життя, — присвоювання, що не лишає ані трохи чистої користи. Ми тільки бажаємо знести жебрацький характер цього присвоювання, при якому робітник живе тільки для того, щоб збільшувати капітал, і живе тільки доти, доки це годить ся з інтересами пануючої кляси.