істновання якої в буржуазному суспільстві почали хиріти й умірати. Міщанство і селянство середніх віків були попередниками сучасної буржуазії. В країнах, де промисел і торговля мало розвинені, ця кляса ще й досї нидіє по біля буржуазії, яка що раз то вбиваєть ся в силу.
В тих краях, де розвинула ся сучасна цівілїзація, склала ся нова дрібна буржуазія. Вона коливаєть ся між пролєтаріятом і великою буржуазією і яко додаток до сучасного суспільства раз-у-раз виникає знову. Але конкуренція раз-по-раз спихає членів ії в ряди пролєтаріяту і вони бачать, що наближаєть ся той час, коли з розвитком промислу вони зовсїм зникнуть як самостійна частина сучасного суспільства і коли в торговлї, в мануфактурі, хліборобстві замісць них настануть доглядачі за робітниками і слуги.
Розумієть ся, що в таких краях, як Франція, де більша частина населення складаєть ся з селян, ті письменники, які вступались за пролєтаріят проти буржуазії, критикуючи буржуазний режім, прикладали до його дрібно-буржуазну і дрібноселянську мірку і боронили робітничу партію з погляду дрібно-буржуазного. Оттак склав ся дрібно-буржуазний соціялїзм. Головою такої лїтератури є Сісмонді не тільки для Франції, але й для Анґлії.
Цей соціялїзм дуже дотепно розібрав всї су-
