Сторінка:К. Маркс і Ф. Енґельс. Комунїстичний манїфест (1917).djvu/43

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана
— 43 —

на буржуазію є за те, що під ії режімом розвиваєть ся така кляса, яка пустить за вітром увесь старий суспільний лад.

Вони нарікають на буржуазію далеко більше за те, що вона породила революційний пролетаріат, ніж за те, що вона порадила взагалі пролетаріят.

Через це, в практичній політиці вони беруть участь у всіх насильних заводах проти робітничої кляси, а в звичайнім життю, на сьміх всім своїм пишним словам, вони потраплять збірати золоті яблука і вигідно проміняти щирість, любов, честь — на овечу вовну, буряки та горілку.

Як піп раз-у-раз ішов поруч з февдалом, так і попівський соціалізм йде поруч з февдальним. Нема нічого легшого, як полити соціалістичною поливою християнський аскетізм. Хіба ж християнсьтво не повставало також проти пріватної власности, проти шлюбу, проти держави? Хіба воно не проповідувало замісць добродійства бідности, бсзженства, убивання тіла, чернечого життя і церкви? Християнський соціалізм — це та свячена вода, що нею піп кропить злість аристократа.

б) Дрібно-буржуазний соціалізм.

Февдальна арістократія не була єдиною клясою, поваленою буржуазією, — клясою, умови