Сторінка:К. Маркс і Ф. Енґельс. Комунїстичний манїфест (1917).djvu/48

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цю сторінку схвалено
— 50 —

ти будучим заступником оцього дрібного міщанства.

Він проголошував нїмецьку націю за нормальну націю, а нїмецького міщанина за нормальну людину. Кожному гидкому вчинкові цього міщанства він надавав якійсь таємничий, високий, соціялїстичний зміст, перевертаючи цї вчинки на виворіть. Консеквентний до краю, він виступив безпосереднє проти грубо-руйнуючої тенденції комунїзму, і проголосив свою безпартійність вищою від усякої клясової боротьби.

За дуже небагатьма виїмками всї наче-б то соціялїстичні і комунїстичні писання, що кружляють по Нїмеччинї, належать до цієї брудної знесилюючої лїтератури.[1]

2) Консервативний або буржуазний соціялїзм.

Певна частина буржуазії хоче зарадити соціяльному лихові, щоб забезпечити істнованнє буржуазного суспільства.

До цієї частини належать: економісти, філянтропи, гуманісти, ті, що хотять полїпшити ста-

  1. Революційна хуртовина 1848 р. геть часто вимела цю шолудиву лїтературу, а її носіїв позбавила охоти, всрявати надалї до соціялїзму. Головним представником і клясичним типом цієї лїтератури є добродій Карль Ґрюн.