Сторінка:К. Маркс і Ф. Енґельс. Комунїстичний манїфест (1917).djvu/47

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана
— 47 —

в яких були списані клясичні вчинки старих поганьських часів, додавали од себе нісенітниці про католицьких святих. Німецькі письменники з сьвітською французкою літературою зробили навпаки. Вони виписували своє фільозофське безглузде по за французкими оріґіналами. Напр., під заслоною французкої критики грошевих відносин вони писали про «відцураннє від людської істоти,» під заслоною францукої критики буржуазної держави вони писали про «знесеннє панування абстрактно загального і т. и.

Підсуваниє цих фільозофських теревенів під французкі виклади вони охрестили за «Фільозофію діла», за «Справжній соціялїзм», за «Німецьку науку соціалізму», «фільозофське обґрунтувань соціялїму» і т. п.

Оттак французку соціалістично - комуністичну літературу було цілком вивалашано. І через те, що в руках німця вона перестала одсьвічувати боротьбу одної кляси проти другої, то німець був переконаний, що він переміг французку однобічність», що він заступаєть ся за потребу прав ди, а не правдиві потребі, за інстереси людсьдої істоти, а не за інтереси пролетаріату, за інтереси людини взагалі, — людини, що не належить навіть до дійсности, а до небесних туманів фільозофської фантазії.

Цей німецький соціялїзм, що так поважно і