Сторінка:К. Маркс і Ф. Енґельс. Комунїстичний манїфест (1917).djvu/46

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана
— 46 —

і що є літературним відгомоном боротьби проти цього панування, перейшла до Німеччини як раз в той час, коли буржуазія роспочала свою боротьбу проти февдального абсолютизму.

Німецькі фільозофи, півфільозофи і мудрії ласо ухопили ся до цієї літератури, але вони забули, що разом з цією французкою літературою не перейшли до Німеччини і французкі життєві відносини. Французка література до інїмецких відносин не мала ніякої практичної ваги і набрала чисто літературного характеру. Вона мимохіть стала непотрібним розміркуваннєм над здійсненнєм людських мрій. Так напр.: вимоги першої французкої революції мали вагу для німецьких фільозофів 18 століття лиш як вимоги «практичного розуму» взагалі; а виява волі революційної французкої буржуазії означала на їхню думку закони чистої еолї, такої волї, якою вона повинна бути, справжньої людської волї.

Праця німецьких письменників була в тім, щоб погодити нові французкі ідеї з своєю старою фільозофською совісттю, або, краще сказати, в тім, щоб перейняти французкі ідеї, стоючи на свойому фільозофському ґрунті.

Це перейманнє відбуло ся таким самим способом, яким взагалі переймаєть ся чужу мову, себ-то через переклад.

Відомо, що ченці, переписуючи манускрипти,