ної евангелії, дрібними, звичайно хибними, експеріментами і силою прикладу.
Фантастичне малюваннє будучого суспільства виникає в такі часи, коли пролєтаріят ще дуже мало розвинений, а значить сам ще фантастично уявляє собі своє власне становище; воно, це малюваннє, відповідає першим, повним предчуття, його пориванням до загальної перебудови суспільства.
Але соціяльні і комунїстичні писання складають ся також з критичних елєментів. Вони нападають на всї підстави сучасного суспліьства, Через це вони поставили дуже коштовний матеріял до просьвічення робітників. Їхні позітивні пункти що до будучого суспільства, напр. знесеннє ріжницї по-між містом і селом, знищеннє родини, приватного зиску, наємної працї, проголошення суспільної гармонії, обернненє держави в просте порядкуваннє продукцією — всї цї їхні пункти кажуть лишень про знесеннє тих клясових антаґонізмів, котрі як-раз тільки починають розвивати ся і котрі вони знають ще тільки у їх першій нерозвиненій, непевній формі. Через це цї пункти сами мають ще чисто-утопичний характер.
Вага критично-утопичного соціялїзму стоїть в цїлком протилежному відношенню до історичного розвитку. Помірно з тим, як розвиваєть ся
