Сторінка:Леонтій Войтович. Генеалогія династії Рюриковичів (1990).djvu/26

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана


походжати ільменських словен. Останні вразливі через відсутність переконливих археологічних матеріалів. Важко пояснити,чому балтські поселенці не залишили ніяких слідів на побережжі, а відразу зайшли далеко в глибину території, заповненої фінським населенням, причому їх колонізація перемогла це населення, що без масового притоку з митрополії було би неможливим. Між тим в Ладозі, на урочищі Плакун, по уточнених датах з урахуванням нових дендрохронологічних дат, установлених М.Черних, в 850-925 рр. функціонувало окреме варязьке кладовища. Його матеріали більш ніж скромні, аж ніяк не відповідають матеріалам багатої торговельної факторії, зате перегукуються з Никонівським зведенням, де сказано, що варяги, які відгукнулись на запрошення словен і чуді "едва избрашася“. Цілий ряд саг з циклу "саг про давні часи“ /"Пергамен з плоского острова“, Сага про Хальвдана, сина Ейстайна, Сага про Стурлауґа Працьовитого, Сага про Хрольва Пішохода, Сага про Тідрека Бернського/, "Пісня про Хюндла“ з Старшої Едди, "Молодша Едди“ Сноррі Стурлусона /див.: Рыдз. - С.69, 85-88/, напевно, відбивають реальну версію вдалого нападу на Ладогу бл.860 р. або трохи раніше. В нападі брали участь вожді Хальвдан Старий, його батько Естейн, тесть Еймунд, Стурлауг, його син Хрольв і друг Фрамар. Розповідь про ці події потрапила в сімейні легенди роду Хальвдана і Стурлауга, чиї скальди виставляли своїх героїв головними. Пізніші обробки черпали інформацію з двох різних напрямків і довершили її заплутаність. Завоювати Ладоги було зв'язано з загибелюо місцевого князя. В сагах його ім'я передано як Хергейр-Хреггвід-Хертніт, в пізнішому фальсифікаті Іоакимового літопису — як Буривой. Вікінги захопили Ладогу між 850 /час появи кладовища/ та 860 /час пожажі/ Згідно саг бої за Ладогу відбувались за межами міста. Конгут-переможець Хальвдан чи Фрамар /може вони тотожні/ спочатку "правив своїми володіннями, радячись з кращими людьми в тій країні“. Проте скоро небагаті вікінги почали грабувати край, що привело до повстати, очоленого місцевим нобілем Гостомислом, яке вимело пришальців з краю. Іоакимів літопис пов'язує Гостомисла з попередньою династією, що зрештою і не виключена. Дальша боротьба за владу /"воста род на род и бысть межи ими рать велика и усобица"/ привела до тотальної пожажі бл. 860 р. В такій ситуації група Гостомисла могла запросити варязьку дружину, вождь якої був би ворожий Хальвдану і його компанії, яка могла би скористатись з