ноги покрутило? Правда що нічого? Так сподобалося Господу Богу, брате. Господь Бог досвідчає кождого чоловіка по своїй премудрости і щасливий той, кого Бог досвідчає. Все що Бог робить, добре робить“.
„Ми всі грішні люди“ — сказав Нагнибідюк.
„Ось люди добрі, не жартуйте собі та не гнівіть Господа Бога“ — відізвався Теофіль. — „Кажу вам, що все добре, що Бог дає. Ми всі гуішні, один Бог праведний. Що чоловікови з того прийде як нарікає? А за що ви мене так обжаловуєте? Вперед роздумайте добре, а відтак судіть. Життя чоловіка, то не весілля, світ, то не роскіш. Життя наше, то одно терпіння. День у день мусимо працювати від досвіта до пізної ночі. Життя чоловіка — то безнастанна боротьба.“
Сусіди порозходилися, бо бачили, що Теофіль ае годен був уже говорити. Калина повкладала діти до сну, сама також поклалася спати. Теофіль мовчав.
Довго, довго він так лежав. Вкінці заснув. Десь по півночі приснився йому дивний сон. Здавалось йому, що в хаті стало дуже ясно так, що аж за очі брало. Не міг навіть дивитися. Приложив руку до чола, щоби міг приглянутись тій незвичайній ясности. Побачив він у тій ясности дуже вродливого молодця, який махав на нього даючи знак, щоби йшов до нього. Піднявся з місця, встав на рівні ноги і пішов за тим молодцем до дверий. Молодець вийшов на двір, а Теофіль за ним. Відтак ішли оба вузенькою стежкою, що тягнулася
