Цю сторінку схвалено
вбраний, Стефаників вірний приятель і великий любитель його творів. Попав туди також Микола Міхновський і батько Кирило. Зібралася кумпанія невеличка, але славна. Стефаник почував себе знаменито. Сипав дотепами на право й на ліво, так що люди гинули зі сміху. Тільки нарікав, що до гір звикнути не може. Земля, стара ґаздиня і поважна мамуня, коломийки „данцує”, а він привик, що вона поважно поводиться, як на таку достойну жінку пристало.
Ми також танцювали. Навіть Міхновський і батько Кирило в присюди пішли. Тільки Стефаник стояв, дивився і приговорював. Я ніколи не бачив, щоб він танцював.
