Сторінка:Лепкий Богдан. Три портрети (1937).djvu/146

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

по книгарнях і друкарнях, переговорював і торгувався з видавцями, захочував нових черенок, турбувався окладинкою своєї нової книжки, аж нараз: Знаєш? Я завтра їду.

— Куди?

— А куди ж би? Над море. Мушу, бачиш, трохи провітритися, а то стуманів би чоловік дочиста. І з грудьми моїми щось недобре — додавав покашлюючи, буцім виправдував себе.