Сторінка:Лепкий Богдан. Три портрети (1937).djvu/156

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

Оркан рано дістав гроші в банку, сховав їх до портфелю в нагрудній кишені і аж на обіді, в ресторані, як хотів платити, показалося, що грошей нема. Чи всунув портфель поза кишеню, чи хтось підглянув, як він ті гроші вибирав у банку і витягнув їх у трамваю, досить, що кілька тисяч, призначених на викінчення віллі, пропало по нинішний день. Але Оркан не бідькався й не нарікав, запросив нас на оселедця і на „казку морельових садів”.

Годі було пізнати, чи він більше жалував за пропавшими тисячами, чи за тим, що його драма не пішла в міськім театрі, лише в уїзджальні при вулиці Райській.

Поет був, лірик, мій пане!