Чуєш, цьвірінькають так, Мов їм про зіму байдуже! Бач, — розспівала ся як!“ — Не байдуже тій пташці, мій синку, Мусить пташка малесенька дбати; Де-б водиці дістати краплинку, Де під снігом поживку шукати. „На-що ж співає? Чудна! Краще-б шукала зерна́!“ — Спів пташині потіха одна, — Хоч голодна, співа веселенько. Розважає пташи́не серденько, Жде, що знову прилине весна!“
Тіш ся, дитино, поки ще маленька, Ти-ж бо живеш на весні, Ще твоя думка літає легенька, Ще твої мрії ясні. Мрія полине із думкою вкупці Геть у далекі світа, — Крил не втинай сизокрилій голубці, Хай вона вільно літа. Чі памьятаєш ти казку-дивницю, Як то колись принесла Тую цілющу-живущу водицю Дрібна пташина мала.
