Сторінка:Леся Українка. На крилах пісень. 1892.pdf/65

 Тодї колонну обійнявши,
 Потряс він дужими руками, —
 І стеля рушилась і, впавши,
 Його покрила з ворогами!

 С. Колодяжне 1888 р.