одрізнялись один від одного своїми звичаями і розвитком: одні жили цілими державами, а другі були ще «пастухами». І тепер ми бачимо те саме: хоч у нас єсть і машини й прядки і різне знаряддя, але поруч з ними затрималися коси, серпи, деревляні рала, веретена та инші річі, що були відомі ще людям бронзового періоду, а то навіть і камінного. І тепер одні народи мають дуже високу цівілізацію, а другі, напр., де-які островитяне, зостаються і досі дикими людоїдами. Причина сьому та, що одні люде мали добру спосібність до розвитку, а другі ні; одні жили у теплій країні, на добрій землі, в лагідному климаті, а другі жили або в надто холодній, або в надто гарячій країні, на пісках та на болотах, між дикими пожерливими звірьми; одні люде запанували над иншими, другі знов самі попали в неволю. Причина сьому ще й та може бути, що де-які народи жилі дуже малими племенами, далеко від ширшого світу, напр., на островах маленьких на широкому океані, або в диких пущах та горах, і се не давало їм дійти до більшої цівілізації. Багато є причин нерівности людської цівілізації і не легко їх усі дослідити. Історія показує нам, як росли і розвивалися людські цівілізації.
