плату грошевую, и живность з тихъ городовъ оному послушнихъ мѣли, — на усѣ сторони манилъ своею приязню и своими приязними подбужалъ[1] такъ запорожцовъ, яко тежъ и в Полтавщинѣ и иннихъ городахъ украинскихъ, през людей собѣ зичливихъ, жеби ся збунтовали на своего гетмана и на раду зезволили[2] на обрання гетмана; що юже инніе почали ся были бунтовати, але запорожци на тое не зезволилися у радѣ.
На весну зараз, видячи его царское величество, же Дорошенко тилко писмами свою зичливость отсвѣдчаетъ,[3] а на серци що иншого маетъ, и не попущаючи оному болше зводити, войска немаліе з Москви рушили и повѣтъ смоленскій, также бояринъ князь Ромодановскій зобралъ великіе бѣлагородскіе сили и искупился[4] з гетманомъ Іваномъ Самуйловичомъ войсками козацкими, — притягнули ку Днѣпру противъ Воронувки; а на передъ вислали под̾ездъ тисячъ у двадцять под Чигиринъ, которій под̾ездъ, обогнавши Чигиринъ, не далъ городкомъ околичнимъ уходити до Чигирина, тилко саміи чигиринцѣ зостали в осадѣ. Що видячи[5] Дорошенко, собою звонтпивши, почалъ трактовати, варуючи своего здоровя, на що бояринъ князь Ромодановскій з своими началь-
- ↑ Въ сп. г. Юзефовича: „и своими пріязнями подбужалъ“, въ изд. г. Бодянскаго и въ сп. Козельскаго: „и своими пріязними побужалъ“.
- ↑ Въ изд. г. Бодянскаго и въ сп. Козельскаго: „и на раду зезволили своявольную на обраніе“…
- ↑ Въ изд. г. Бодянскаго: „освѣдчаетъ“.
- ↑ Тамъ же: „и искупившися“.
- ↑ Тамъ же пропущено слово: „видячи“.
