Того жъ року от короля полского гетманомъ козацкимъ настановленъ Евстафій Гоголь, бившій полковникъ подолскій,[1] а по потребѣ с турками дано оному становиско у Полѣсю и займаючи[2] городовъ литовскихъ, а самъ стоялъ у Димери; бо немалая купа при ономъ войска была, которимъ плату и сукна от короля давано, а живность з людей[3].
Зима барзо великая била такъ снѣгами, якъ тежъ и морозами, и мало которій день былъ без вѣтру, и тривала снѣгами и морозами великими близко до святого Гегоргія, же юже людемъ на Сѣверу не тилко сѣна, але и соломъ на хатахъ не ставало. Тоей же зими по три тисячи подводъ с полковъ под запаси давано до Сѣвска, а из Съвска проважено в Киевъ, и много подводниковъ от морозовъ покалѣчило, а инніе померли.
Того жъ року присланъ столникъ от[5] его царского величества, Алмазовъ, по Петра Дорошенка, бившого гетмана, у великій постъ, и оного попровадилъ на Москву, где на Москву[6] якъ приехалъ, брата его Григорія отпущено з вязення на Украину, а его задержано на Москвѣ[7] и дано ему тисячу дворовъ, и тамъ жилъ по смерть свою.
- ↑ Въ изд. г. Бодянскаго и въ сп. Козельскаго: „постановлено Евстафія Гоголя, полковника подолского“.
- ↑ Тамъ же: „изимаючи“.
- ↑ Тамъ же: „отъ людей“.
- ↑ Слѣдующія замѣтки о зимѣ 1677 г. и о подводахъ подъ запасы въ Кіевъ находятся только въ сп. г. Юзефовича и Искрицкаго.
- ↑ Въ изд. г. Бодянскаго нѣтъ предл. „отъ“.
- ↑ Этого слова нѣтъ въ изд. г. Бодянскаго и въ сп. Козельскаго.
- ↑ Дальнѣйшее: о Дорошенкѣ, о протопопѣ нѣж. Симеонѣ, о пожарѣ въ Стародубѣ, объ отсылкѣ на Москву Петра Рославца и протопопа Симеона — не находится въ сп. Третьякова и Козельскаго, а есть только въ сп. г. Юзефовича и Искрицкаго.