под Кропивною, же войско в готовости зостаетъ, отвернувши у державу королевскую, великіе шкоди починили, а на веснѣ вийшовши, около Лвова и саміе предмѣстя лвовскіе вистинали по самую браму, и войска коронного поразили, заледво гетманъ Яблоновский отборонился, а волости попустошили.
Того жъ року, на весну, повелѣлъ его царское величество Петръ Алексѣевичъ ити войною под Азовъ и гетмановѣ Івану Мазепѣ под городки[1] Казикерменъ, що и зараз вийшли и царского величества бояринъ Борисъ Петровичъ Шереметовъ, и у Переволочной тие войска переправились[2] на тотъ бокъ Днепра, о святомъ пророку Іліи, и пойшли под городъки[3] войска великіе.
Того жъ року солтанъ з ордою бѣлагородскою, зайшовши у Полѣся несподѣвано, слободи попустошилъ и Хвастовъ опаливъ по самий городъ,[4] що било коней, бидла — усе позабирали. А войско з Палѣемъ не било скуплено, и по станціи много ихъ пропало, и жадного отпору не дали татарамъ. Полковникъ Палѣй пѣшо ухопился у городокъ, а напотимъ з солтаномъ розмовлялъ и хлѣба и напою онимъ вивозилъ, одинъ другого[5] даруючи.
Мѣсяця іюля[6] стали наши войска под Казикерменомъ[7] и оточили войска шанцями армати около муровъ, и подъкопъ одинъ учинили, которіе валъ вирвали; такъ же великіе gранати в городъ пускали, которіе барзо великую трудность чинили тур-
