дака, унизъ Днѣпра пойшолъ. А судна тіе морскіе переправляли пороги, що с трудностію великою имъ било и из шкодою, бо судна великие на спадъ[1] води прийшли. Где зараз войска турецкие пѣшо и конно и ханъ з ордами притягнули и пѣхоту турецкую у Асланъ-городокъ упровадили, бо козаки запорожскіе оний покинули били, и тамъ с тихъ вежей з арматъ на Шинgерей[2] городокъ докучали барзо козакамъ и до Таванѣ, а з другой сторони от Казикермена орда[3] бѣлагородская, и где[4] козаковъ сотъ на двѣ комоника погромили. И такъ тамъ трудность немалая нашему войску била, бо що часъ войско турецкое прибувало полемъ и водою, сили великіе, узявши вѣдомость, же гетманъ з войсками прибилъ на фундованя тихъ городковъ и москва з нимъ посполу на осаженіе тихъ городковъ людми военими. Що видячи гетъманъ, же сили великіе[5] с под Азова турецкіе притягли, и не могучи[6] ждати битви[7] в полю, же в малой купѣ войска билъ, осадивши людми военими Асланъ-городокъ и Казикерменъ, самъ с старшиною уступилъ у верхъ Днѣпра ку городомъ и тамъ промислъ чинилъ, посилаючи войска такъ городовихъ полковъ, якъ и козаковъ запорожскихъ, на посилокъ тимъ козакомъ[8] и москвѣ, которіе стали в обложеню у Тавани и Казикермена, которіе чрез усю осень з оними мѣли потребу. Во великіе приступи турки чинили до нашого войска и gра-
