Сторінка:Липинський В. Хам і Яфет. З приводу десятих роковин 16-29 квітни 1918 р. (Львів, 1928).djvu/13

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

— Ні, Хаме! встократ ні! Чехія, Литва і всі сьогодняшні націоновластя не від націй та отаманів, а від монархій, територій і громадянств з їх церковними та класовими авторитетами почались. Вони продовжують старе, а не починають, як ти, за кождим разом все нове. З державного, а не націоналістичного думаня відродилась Чехія. Своє державне право, а не „національні обєднаня“, вона в Австрії весь час обороняла. Масарик — держави їхньої відродитель — був той, кого найбільше там ненавиділи, такі як ти, націоналісти. Во імя державної, а не націоналістичної ідеї бореться так слушно і завзято Литва за Вільно, де нації литовської, як нема! І не пишуться в ціх всіх націоновластях німецькою транскрипцією імена Бартлів, Ґеців, Брікнерів, Коллярів і Вальдемарсів, щоб показати, що це „чужинці“, а не „справжні“ голопупенкові націоналістичні „українці“. Навіть до тебе найподібніщі большовики, і ті, при такім самім як твоє безмежнім хамстві, посідають зовсім чужий тобі інстинкт державний, мають думаня державне. Владу свою вони в своїх поняттях освячують універсалістичною комуністичною доктриною, отже виводять її з чогось вищого від себе. В покорі і пошані творять вони залізний авторитет Лєніна, яким обуздують своє власне хамство — „ерос і стихію“ отаманів. І будуючи державу на московськім історичнім ґрунті, не зруйнували вони всього батьківського, старого. Не захопились вони, як ти в свому варварстві, „американським“ ніби способом випалюваня старого лісу, щоб міг рости лопух, настільки, щоб не зберегти того, що своїм пятьсотлітнім досвідом дало їм змогу зорганізувати армію і чеку, підстави їхньої влади.

— Далекі від твого хамства і Пілсудський, Мусоліні. Не