Сторінка:Липинський В. Хам і Яфет. З приводу десятих роковин 16-29 квітни 1918 р. (Львів, 1928).djvu/12

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана


бити і все, що тут єсть зверху — можна чудово во імя всіх цих трьох націй та стихій. Метод тільки задержимо той самий, бо тут вже народ до нього здавна звик.

 — Цей наплював на батьків, скинув їх та Гетьмана і став націоналістом „вукраїнським.“ Я так само наплюю^ на батьків і стану націоналістом польським або всеросійським, йому вільно починати від себе і від нині свою „вукраїнську“ націю. І мені вільно починати від себе та від нині мою націю польську, або всеросійську тут, в цій безбатьківській і безтрадицийній „вукраїні.“ Він верещить, що я ображаю його націю. Яка-ж це нація, де — як він сам каже — всі батьки ідіоти, і де всеукраїнські повстання вибухають тільки проти української влади? А народ? Він-же суверенний! Вчора він його вибрав; сьогодня вибере мене. Не вірите? — подивіться кругом по цій землі.

Ми-ж народові те саме кажем, що і той: смійся з своєї старої традицийної влади; не визнавай одної, всім нам тут спільної, батьківщини; плюй на всі свої авторитети і слухай тільки тих, хто на твоїй стихії національній грає. Правда — націоналізми наші ріжні. Але-ж сам той, „вукраїнський,“ каже, що це питання тільки сили. Він нас в морду во імя свого націоналізму, а ми його в морду во імя націоналізму нашого: польського і всеросійського. А що його насмішки над краєвостю ми добре памятаєм і тому до однонаціональних сусідів наших за націоналістичною допомогою завжди звертаємось, то не наші морди були, єсть і будуть на цій націоналістичній „вукраїні“ в крові...

Сидить Хам український, побитий сам собою, своїм двойником  — Хамом польським і Хамом всеросійським на Україні — та гірко плаче. — Всі мають: Чехи, Литвини, большовики, Пілсудський,.Мусоліні мають, а я не маю. Хіба я не такий самий, як вони?