до Польщи, бо ненависть до Москви зажене її в Польщу, ненависть до Польщи зажене її в Москву, а ненависть одночасно до обох — в петлю самогубця або в дім для божевільних. Прикладом для неї мусить бути не націоналістичний фашист і не соціалістичний комуніст, а давнього, з часів могутности, старого типу анґлійський слуга державний.
Не в загіпнотизованій якоюсь ненавистю банді його сила. Сила його — це дім-родина. Церква. Клуб класовий. — Пошана, вірність та любов для своїх лідерів — авторитетів. Вірність цих авторитетів Королю. Ідеал всіх — шляхетність, джентельменство. Ось і все.
З безмірним спокоєм дивиться він на свобідні рухи своїх співгорожан - доти, доки ця свобода не зачіпає Маєстату Короля і Державного Закону. Тоді він без пардону валить по голові. Так само не ненавидить він ані Француза ані Німця. По лапі дасть одному і другому за вмішуваня в його внутрішні діла. Але з кожним готов війти в союз, коли цього вимагає вище для нього понад все, крім Бога — Добро Держави!
Такий наш Яфетовий Ідеал, Гетьманці! Тільки внутрішня вартість наша, тільки ця сила, яку ми сотворимо самі в собі, дасть нам змогу цей ідеал великий осягнути. Як не може бути без Яфетової Сили — України, так не може бути Сили Яфетової без непорушної, безкомпромісової внутрішньої моралі. Які-ж основи цієї моралі?
Любов — що не значить коровяче взаємолизання, а тоді раптом рогом в бік. Покора — що не значить хитрість і низькопоклонство. Вірність — в серці а не на язиці. І почуття спільности, а не злобне вишукуваня в оці ближ-
