5. Анґлійський прем'єр про правне положеннє Галичини. В тім самім дусі, що рішеннє Ради Союза Націй, означив правне положеннє Галичини Лойд Джордж на засіданню палати громад 6. липня 1921., відповідаючи на запитаннє льорда Роберта Сесіля.
Сю заяву Лойда Джорджа попередив дипльоматичний крок анґлійського правительства, яке при кінці червня 1921. через своє посольство в Варшаві звернулося до польського правительства з запитаннєм, на якій основі Польща заводить свою державну адміністрацію в Галичині, коли рішеннєм Найвисшої Ради з 25. червня 1919. їй дозволено тільки на мілітарну окупацію сього краю. На се запитаннє польське міністерство закордонних справ відповіло, що своє поясненнє справи подасть пізнійше.
Швидко після сього, на засіданню палати громад 6. липня 1921., льорд Роберт Сесіль звернувся до правительства з запитаннєм в справі Галичини, формулуючи його ось як:
„1. Який тепер правний стан Східної Галичини?
2. До якого міжнароднього тіла належить тепер ся справа?
3. Чи зроблено яку спробу, щоби запевнити вислів волі населення сього краю в будучім вирішенню його долі, згідно зі становищем занятим 25. червня 1919?
4. Чи є правдиві відомости, що Поляки творять там свої кольонії?“
На се запитаннє Лойд Джордж негайно відповів:
„1. Східна Галичина є тепер під війсковою окупацією Польщі, на основі рішення Мирової Конференції з 25. червня 1919.
2. Її дефінітивна приналежність досі не вирішена, одначе арт. 91-им ї сен-жерменського мирового договору перенесено права Австрії в роспорядимість держав антанти, так, що Найвисша Рада Мирової Конференції є компетентним тілом до того, щоб виконати се рішеннє.
3. Досі ще не піднято заходів для запевнення волі населення згідно зі становищем занятим 25. червня 1919.
4. Правдиві є також донесення, що Поляки приміщують свої кольонії на території Східної Галичини“.
Сею заявою анґлійський прем'єр хотів, очевидно, пригадати Польщі, що вона не має ніякої міжнародньо-правної основи вважати українську Галичину частю своєї держеви та що доля сього краю залежить від держав антанти.
Та рівночасно заява Лойда Джорджа являється голосним обвиненнєм держав антанти. Бо коли вони приписують собі право вирішити долю Галичини, то чому її не вирішили, але спокійно приглядаються, як польська окупаційна влада вже два роки веде найстрашнійшу політику пімсти й винищення українського народу, щоб таким способом запевнити собі володіннє над сим українським краєм?
