Перейти до вмісту

Сторінка:Лозинський М. Галичина в рр. 1918-1920 (1922).djvu/91

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана
— 91 —

Безпосередно після переведення виборів президент Виділу Української Національної Ради мав скликати сойм.

З сею хвилею на сойм переходили всі права Української Національної Ради, яка переставала істнувати.

Так на місце тимчасового законодатного орґану, Української Національної Ради, утворено постійний законодатний орґан, Сойм Західної Области Української Народньої Республики.

2. Громадяни Західної Области Української Народньої Республики. Для переведення виборів до сейму Західної Области УНР треба було означити, хто має виборче право, себ-то хто вважається громадянином Західної Области УНР.

Сю справу полагодив закон з 8. цвітня 1919. про виконуваннє громадянських прав і обовязків у Західній Области УНР.

На основі сього закона громадянином Західної Области УНР була кожда особа, яка в дні оголошення сього закона мала право приналежности в одній з громад Західної Области УНР.

Коли хто з тих осіб не хотів стати громадянином Західної Области УНР, мав до 20. мая 1919. зложити заяву, що почувається громадянином иншої держави. Коли його заяву принято до відомости, він уважався чужинцем.

Ся постанова мала уможливити національним меншостям, в першій мірі Полякам, заявити, чи вони хотять бути громадянами Західної Области УНР чи чужницями.

Відповідно до того оцінювалися би їх права і обовязки в державі.

З огляду на проголошеннє з'єдинення з Українською Народньою Республикою § 2 закона постановляв: „Особи, які мають право громадянства на основі законів, виданих Центральною Радою, є одночасно громадянами цілої Української Народньої Республики і громадянські права й обовязки в Західній Области УНР, виконують на рівні з усіми громадянами, коли одна з громад сеї Области прийме їх в свій звязок відповідно до обовязуючих в сій области постанов про наданнє громадської приналежности“[1].

Ся постанова розширяє право громадянства в Західній Области УНР на всіх громадян Української Народньої Республики. Одначе виконуваннє громадянських прав і обовязків у Західній Области УНР громадянином Української Народньої Республики — Придніпрянцем ставилося в залежність від того, чи він постарається о приналежність в якійсь громаді Західної Области УНР, значить, в залежність від його волі.

Ся постанова була, очевидно, тимчасова, доки законодатний орґан цілої Української Народньої Республики не управильнить сеї справи.

 
  1. Для точности зазначу, що не маючи „Вістника державних законів і розпорядків“, цитую сей § з проєкту, виготовленого Державним Секретаріятом внутрішніх справ.