Сторінка:Лотоцький О. Сторінки минулого. Частина 4.djvu/107

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана

109

які подавалося з української сторони, були більш провірені та певні і, крім політичного змісту, мали в собі багато фактичних відомостей, інтересних для ділових царгородських кругів, між тим як матеріял „Русагена” та „Освага” складався переважно із загальних тверджень політичного змісту, визначаючись при тому характером очевидної тенденційности, то газети охотніше містили звістки з українського джерела, а інших або зовсім не містили, або освідомлялися попереду про певність тих звісток[1]. Таким чином складна та дуже дорога, до того ж

  1. В тих тяжких обставинах факти з пресової ділянки часом давали нам чималу розвагу. Коли, напр., по обняттю влади над Добрармією Вранґелєм замість Денікина, представники російських аґенцій вимагали від редактора „Journal d'Orient”, щоб він на доказ своєї безсторонности видрукував біоґрафію нового шефа Добрармії (бо взагалі він, ніби то, містить лише те, що подає йому українська лєґація), редактор звернувся за перевіркою фактичної сторони тої біоґрафії до п. Токаржевського-Карашевича, який провадив у Посольстві пресовою справою; сей останній порадив доповнити текст біоґрафії лише одною подробицею, що ґен. Вранґель походив із старовинної німецької фамілії; ефект тої інформації в колах союзницьких переможців дуже був великий. Другий випадок. Про наступ на Київ добровольчої та української й польської армій не було в Царгороді певних відомостей, при чому російські аґентури поширювали звістки про великі тріюмфи Добрармії. На се один з дотепних співробітників „Stamboul'а« подав опис урочистого в'їзду Петлюри до Київа, при чому зворушливо оповідалося, як він зійшов з коня на Софійській площі, підняв грудочку землі, притулив до своїх грудей та виповів якісь дуже зворушливі слова. Се цілком вигадане оповідання робило на читачів велике вражіння. Коли добровольчі агенти аж пінились, доводячи, що се — неправда, їм на се одповідали: »якже може бути неправда коли подано навіть такі конкретні подробиці, як ота грудочка землі на Київській площі«.