Сторінка:Лотоцький О. Сторінки минулого. Частина 4.djvu/45

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

порті знаходяться ще й інші пароплави, що мають такі самі завдання, як „Австрія“ та „Император Николай“; крім того ще йдуть інші пароплави до Царгороду з жовнірами бувш. російської армії“. Українське Посольство, доводячи до відома Високої Порти і Високих Комісарів Союзних Держав про вищезгадані факти, при тім завважало, що міста Одеса і Очаків окуповані большевиками, з котрими У. Н. Р. перебуває в стані війни офіціяльно і фактично, — „за таких обставин, — зазначало Посольство, — передача такої великої кількости жовнірів большевицькій владі дає большевикам змогу збільшити свої сили і сим підтримує нелад і війну на Україні“. Звертаючи далій увагу на те, що на Україні війна проти большевиків провадиться найбільш енерґійно, бо не тільки реґулярна армія воює з ними, а й весь народ озброївся проти них, Посольство висловлювало, що було б дуже бажаним зробити поділ і реєстрацію жовнірів, які направляються до Одеси та Очакова і до інших портів України, та дати змогу тим, що зголосяться, українцям повернутись на батьківщину, щоб брати участь в боротьбі проти большевиків, тоді як, висажені в порти, зайняті большевиками, ті жовніри, попадаючи в їх руки, змушені вступати до Червоної армії, — бо інакше будуть розстріляні, що вже й сталося з 60 жовнірами. Врешті Посольство зазначало, що „переправка сих жовнірів провадиться частинно тими засобами, що були віддані до роспорядження Вищого Союзного Командування бувшим міністром України в Царьгороді“. Ся нота появилася в паризькій пресі і знайшла там прихильні коментарі. Бувших російських жовнірів союзники перестали посилати до большевиків. Але як стало пізніше відомо, що через Царгород мають переправлятися в Одесу, яка знову перейшла до большевицьких рук, нові ешалони бувш. російських жовнірів, Посольство повідомило про се наших дипломатичних представників в столицях союзних держав.

Само собою, я уникав, як се видко і з тексту наведених нот, усякої дражливости в тоні, але, не відступаючи від обовязку, ясно і твердо ставив справу, коли поважне порушення інтересів України змушувало мене торкатися обставин, які дійсно були прикрі для місцевих представників Антанти. З великою, наприклад, дражливістю, як я довідався, прийнято було повідомлення Посольства в справі обстрілу Одеси англійським панцерником „Ajax“ під час большевицької інвазії на Одесу. Коли в січні наступав остаточний розпад добровольчої армії, почалось панічне втікання добровольців з Одеси. Поважних підстав для того зовсім не було, бо ще в початку січня зареєстровано в Одесі 27 тис. самих офіцерів, а крім того мало не що-дня прибували в Одесу все нові й нові добровольчі частини, що втікали перед наступом то якихсь большевиків, то „махновців“, то „петлюрівців“; в дійсності ж поблизу Одеси була лише невеличка большевицька інтернаціональна частина.