суцільної колективізації. Колгоспний лад у нашій країні переміг, колгоспи і радгоспи стали панівною формою сільського господарства. На селі соціалістичні форми господарства — стали основною формою.
На цій основі ми розгромили той куркульський клас, на який розраховувала світова буржуазія, ліквідували ті численні шари, в яких білогвардійська і жовто-блакитна, петлюрівська контрреволюція бачила свою соціальну базу.
Країна Рад є країна суцільної колективізації. Іде боротьба за перетворення всіх колгоспів на більшовицькі, йде боротьба за заможне колгоспне життя, за остаточне вивершення суцільної колективізації. В цій боротьбі беруть участь мільйони селян, об'єднаних в наших колгоспах.
Отже, СРСР став країною індустріальною, країною великого соціалістичного сільського господарства.
Поруч з розвитком індустрії і сільського господарства зростав добробут трудящих мас, зростали нові міста, змінювали обличчя старі. Розгорталася культурна революція в місті й на селі, наша країна перетворилася власне на країну загальнописьменну.
Десятки, тисячі нових шкіл, нових наукових закладів створено в СРСР і зокрема на Радянській Україні. Десятки тисяч, сотні тисяч студентів, що вийшли з робітничих і колгоспних мас, навчаються у вишах, витшах і технікумах, або, закінчивши вузи, працюють як інженери і агрономи. Досить поглянути на перший-ліпший завод, колгосп, щоб побачити, який шлях проклала і прокладає культурна революція.
Ця культурна революція в країні — основана на наших економічних досягненнях, і в той же час вона є сама базою для подальшого розвитку нашого народного господарства.
Ідучи на вибори рад, підбиваючи підсумки проробленій роботі, можемо прямо сказати, що за ці роки наша країна являла зразок інтернаціонального виховання мас, розв'язання національного питання. В нашій країні немає ні великих народів, ні малих народів, —
