цтву — керівник секції тваринництва Онисківської сільради (Вінничина) взяв зобов'язання довести кількість рогатої худоби та свиней до 120 голів, кролів до 2-х тис. шт., а також організувати зооветгурток.
Я навмисне подав вам різноманітний матеріал, починаючи з Києва й Донбаса і кінчаючи колгоспами нашої радянської соціалістичної України. Весь він показує, що заводи й колгоспи живуть одним життям, розуміють однаково завдання, що стоять перед нами.
Вони розуміють так: перевиборна кампанія є політичний огляд проробленої роботи і провадиться для того, щоб виявити хиби в роботі і ще краще працювати надалі. Вони б'ються за виконання програми, за піднесення якості, за чистоту, за культуру, за закінчення суцільної колективізації, вони борються за прекрасне більшовицьке життя нашої країни.
Відзначаючи цей масовий виробничий похід, що розгорнувся на заводах і в колгоспах, нам треба всіляко сприяти цій діловій критиці, що вже тепер спричинилася до підвищення якості роботи.
Перше слово в цій критиці і самокритиці, в підготовці виборів, в організації виборів належить передовикам-ударникам заводів і шахт, передовикам-ударникам колгоспів і культурного фронту. Їм, знатним людям нашої країни, належить перше слово. Завдання партійних організацій цілої країни і Київської парторганізації зокрема завдання міських рад і сільських рад є організувати актив, який виріс на наших фабриках і заводах, в колгоспах — навколо перевиборів рад, щоб, спираючись на цей актив, забезпечити 100 % участь всього трудящого населення в перевиборах рад, підняти тих, хто не брав ніколи участі у перевиборах рад і буде брати цю участь вперше; підняти тих, хто був раніше інертний, неактивний.
У нас з року в рік активність робітників і колгоспників зростає. Якщо 1924/25 року на Україні у виборах брало участь 5.043 тис. осіб, або 47,2 % виборців, то 1930/31 року участь у перевиборах рад брали
