11.608 тис., або 76,1 %, а в містах цей процент був ще вищий — 85,9 %, при чому в місті Києві участь у виборах 1930/31 року брало 86,2 %, а жінок — 84,1 %.
Найбільша активність у виборах в 1930/31 році була в селах високої колективізації. В тих сільрадах, де колективізація становила до 20 % і нижче, — в 43 % сільрад на вибори з'явилося менше 70 %, і тільки в 23 % сільрад вище 80 %. По тих же сільрадах, де колективізація становила вище 60 %, тільки у 13 % сільрад на вибори з'явилося нижче за 70 %, а у 58 % сільрад на вибори прийшло більше 80 % виборців.
Колективізація править за один з величезних факторів підвищення політичної і господарської активності широких колгоспних мас. Наше завдання, товариші, є тепер так організувати виборчу кампанію, щоб у столиці явка становила не 86 %, як то було 1930/31 року, а щоб вона була поголовною для робітників, робітниць, службовців, кустарів, для всього трудящого населення.
Для того, щоб, організувавши актив і спираючись на нього, забезпечити поголовну участь у виборах робітничих і колгоспних мас, треба індивідуалізувати роботу серед окремих груп населення.
Насамперед хочу зупинитися на участі у виборах жінок. Навряд чи багато з вас знають, що, наприклад, у такій країні класичної буржуазної демократії, як Франція, до цього часу виборчим правом жінки не користуються, а в цілому ряді інших капіталістичних країн, зокрема в Америці, Скандинавських країнах, жінки дістали виборче право тільки під впливом Жовтневої революції.
Жінка в капіталістичних країнах фактично активної участі, за винятком одиниць, в політичному житті країни не бере.
