Ще гірше становище жінки в країнах одвертої диктатури фашизму, зокрема в фашистській Німеччині. Роль жінки там розуміють своєрідно, так, як то личить розуміти дикунам XX століття, що їх репрезентує гітлерівська партія. Є така мадам у Німеччині — референт з жіночих питань міністерства внутрішніх справ — фрау Зібер. Вона, виступаючи в Бреславлі, висловлювалася про роль жінок так:
|
«Політична і економічна боротьба — це справа чоловіків. Жіночий рух попередніх років зазнав поразки тому, що він ставив своїм завданням боротьбу за рівноправність жінки і прагнув утворити однакові умови життя для таких протилежних істот, якими є чоловік і жінка. Завдання жінки є боротьба за душу своєї сім'ї і виховання дітей в націонал-соціалістському дусі» |
Коли їй задали, запитання: а що робити тій жінці, яка не має сім'ї, — фрау Зібер відповідає так:
|
«Націонал-соціалізм не знає поняття «зайві жінки». Якщо у вас немає чоловіка і сім'ї, так знайте, що весь народ прагне жіночої ласки і материнської любові» (сміх). |
Коли перекласти це на менш художню мову, то це значить, що референт міністерства внутрішніх справ Німеччини фрау Зібер рекомендує жінкам, у яких немає сім'ї, просто-на-просто зайнятися проституцією. І недарма у Гамбургу склали націонал-соціалісти «п'ятирічку побудови публічних домів» (сміх).
Міністр пропаганди Німеччини, дуже балакучий д-р Геббельс характеризував так роль жінки:
«Чоловік — комендант, а жінка — інтендант» (сміх).
Як бачите, філософія німецьких фашистів дуже проста.
Жовтнева соціалістична революція проголосила повну рівноправність чоловіка і жінки. Але Жовтнева ре-
