волюція не тільки заманіфестувала правову, формальну рівноправність, — Радянська влада і комуністична партія з року в рік боролися за фактичну рівноправність жінки.
Комуністична партія і Радянська влада боролися за те, щоб економічно розкріпачити жінку, створити всі умови для активної участі жінок в державній роботі і в політичному житті пролетарської країни.
Боротися за фактичну рівноправність вчив нас Ленін. На XVII з'їзді партії тов. Сталін так формулював це питання:
|
«Жінки становлять половину населення нашої країни, вони становлять величезну армію праці, і вони покликані виховувати наших дітей, наше майбутнє покоління, тобто нашу майбутність. Ось чому ми не можемо допустити, щоб ця величезна армія трудящих ниділа в темряві, неуцтві! Ось чому ми повинні вітати ростучу громадську активність трудящих жінок і їх висування на керівні пости». |
Ми знаємо, що Радянська країна за ці роки дійшла в цьому питанні величезних досягнень. У цілій низці підприємств жінки становлять переважну більшість. Жінки у Радянській країні працюють в таких галузях промисловості, як машинобудівництво, хемія, металообробна промисловість і т. ін., де раніш жінок не було.
Жінки працюють не тільки як рядові робітники, а як майстрі, начальники цехів, техніки, інженери, агрономи, лікарі, педагоги. Країна Рад може пишатися своїми досягненнями.
Забезпечивши суцільну колективізацію, ми створили економічну базу для розкріпачення жінки на селі.
Колгосп, в якому громадська власність на засоби виробництва, де однакове право має чоловік і жінка, утворює фактичну незалежність жінки від чоловіка.
Тепер на селі нові умови, які уже дали наслідки, і які найближчого часу дадуть ще більші наслідки
