Ростов — одне з найбільших міст в СРСР. Але річ не в цьому, бо Ростов можна вважати за „двері Кавказу“. Він сполучається залізницею з нашим багатим на вугілля Донбасом і з Україною; друга залізниця зв'язує його з Москвою, а третя — з Волгою. Крім цього, тут тече „тихий Дон“, що колись дав Степана Разіна, Булавіна, Омеляна Пугачова, а потім… козачих генералів, що вели темні козачі маси проти революції…
Ростов — політичний і торговий центр Північного Кавказу; на П. Кавказі живе 8 міл. населення, з них 2 міл. українців. Ростов — велике пролетарське місто, центр робітничого руху Краю, і ростовський пролетаріят багато вписав славних сторінок в історію пролетарської боротьби. Зрозуміла річ, що значіння Ростова чим-далі зростатиме.
Історія Ростова йде в далеку сивину. Це тут недалечко було древнє таємниче місто — Танаїс, що про нього часто згадували грецькі письменники. Тут колись були скіти, хозари, сармати, греки, римляни, ґенуєзці, турки. Доходили до нього дружини князя Ігоря, і не раз тут гуляли братчики з Січи Запорізької.
Валки й орди кочовників, що йшли із Азії в Европу, неодмінно проходили тут. Раса за расою,
