Сторінка:Літературний ярмарок, 1929. – Книга шоста.pdf/75

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
МАЗАЙЛО

— Я забираю слово!

Обидва разом, немов шаблями:

— Я!

— Я!

— Ти?

— Ти?

Тьотя поцокотіла каблучкою:

— Я сказала — будь ласка, слово має Мокій.

МОКІЙ

— Саме тепер, коли нам до живого треба, заснувавши у нас українського лікнепу, перевести скоріш загальмовану, запізнену Холодну гору на перший ступінь української грамотности, тоді на другий ступінь грамотности, потому негайно до інституту культури, щоб ми наздогнали, щоб ми перегнали стару європейську…

Губа підказав:

— Буржуазну…

МОКІЙ

— Буржуазну культуру, щоб ми вийшли скоріш на високості… Щоб ми вийшли на високості… На високості…

Дядько Тарас підказав:

— Національн…

Губа поправив:

— Інтернаціональ…

Тьотя додала.

… но-руської…

Тертика міцно м'ячем, аж Баронова-Козино ойкнула:

— Інтернаціональної!

МОКІЙ

— На високості інтернаціональної культури — перший повстаєш проти цього ти, папо, засновуючи у нас на Холодній горі замість українського лікнепу якогось інститутика старих клясних дам, за програмою: на ґарє ґусі ґаґочуть, пад ґарой сабакі ґафкають,