— Цс-с-с..
Тьотя з тривогою:
— Кому?
— Серцеві свому! Бо воно ось передчува, що нічого з вашої українізації не вийде, це вам факт, а якщо і вийде, то пшик з бульбочкою — це вам другий факт, бо так каже моє серце.
— Це значить — воно у вас хворе.
Тертика прибив м'ячем:
— Оце факт!
— А наші всі пролетарські органи і в першу чергу голова наша — партія навпаки… Передчувають і реально знають, що вийде.
Тертика м'ячем:
— Капітальний факт!
— Ви серйозно, чи по-вкраїнському?
Тертика бах ногою м'яча:
— По-більшовицько-українському! (М'яч ударився об тьотю. Ойкнули всі).
Тертика до тьоті:
— Простіть, мадамко… Я не хотів цього… Це сам м'яч якось вирвався і бузонув вас…
Тьотя стямившись, — до люстра, до Тертики:
— Подивіться — я вся стала біла!
Вибачте!.. Ви й до цього була біла.
— Проте я не злякалася, ні! І не злякаюсь! Хоч бомбу шпурляйте — не злякаюсь! Будь ласка! Будь ласка!
