Сторінка:Літопис революції. № 4 (37) (1929).djvu/256

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана

не зважаючи на те, що ще так недавно збиралися захищати його всіма силами.

Ніжен захопили наші частини 18 листопада. Захопили його так швидко, що денікінці не встигли забрати навіть військового майна. Отже, Червоній армії в Ніжені залишилася велика військова здобич.

Після цього в Ніжені за участю Політвідділу був організований Ревком. Щодо партизан нашої групи, то частина їх влилась у Червону армію, частина залишилась у Ніжені й була перейменована на міліцію (я був призначений на начальника повітової міліції).

Проте, дарма що ми закінчили війну, довго ще примушені були ми провадити боротьбу з різними бандитськими зграями.

На початку 1921 року Ніженській повіт одвідала банда махновця Щуса. Колишні партизани, тепер міліціонери, об’єднавшись в один загін, героїчно захищали Ніжен.

Мало хто з них залишився живий. 84 чоловіка махновці зарубали, проте міста не взяли.

Оце такий шлях, шлях героїчний і разом важкий, нашої партизанської групи на Чернігівщині в період 1919 року.