усяково допомагало, хоч і за це люто знущалися білі. Крім махновців в цих районах оперувало небагато й петлюрівських частин. Проте вони були близькі селянству лише тим, що вважали себе за ворогів Денікіна.
І ідея незалежної Гуляйпольської республіки, і самостійна Україна в петлюрівському тлумаченню для широких мас селянства не були зрозумілі й неприйнятні, хоч, проте, для селянства в пам'ятку були ревізії, головотяпство й свавілля місцевої влади, а також дезорганізовані червоноармійські частини, що відступали, не покидаючи по собі хороших спогадів.
Крім досвіду денікінщини теперішня поведінка наших частин, висока свідомість і вміння підійти до селянства відограли велику ролю, щоб вижити те упередження, ту насторожливість, які малися до рад, щоб схилити симпатію селян до нас.
Для ствердження наведемо зміст протоколу [1] загальних зборів повстанців 1 й 2 Новомоскоських полків.
ПРОТОКОЛ
ОБЩЕГО ЗАСЕДАНИЯ ПОВСТАНЦЕВ 1 и 2 НОВОМОСКОВСКИХ ПОЛКОВ
25 декабря 1919 года
Председатель собрания ТОВ. Шулика Секретарь Павленко
Председатель собрания (подпись) Секретарь (подпись) |
- ↑ З справ 45 червонопрапорної дивізії.