і в складі самої Ради. На цей час зв'язок з дивізією налагодився й з'явилась змога інформувати про події дивізію й одержувати вказівки. Проте, дивізія теж не могла дати певної відповіді, як нам бути. Питання розв'язувано в найвищих інстанціях.
Така невизначеність становища нудьгувала. Кожний з нас, хто був у Олександрівському, почував, що сутичка з Махном неминуча, але не можна в такій важливій справі розв'язувати все самому.
Час минав. Зоставалося його використати цілком лише для того, щоб бути готовим до сутички... І ми робили все, що тільки можна було.
Пригадую навіть розмову з тов. Якіром, де ми пропонували виділити групу товаришів, яка повинна була „покончить" з верхівкою махновської армії...
З такою пропозицією до нас приходило декілька груп із червоноармійців і командирів, була також спроба і серед провідного складу бригади... Тов. Якір розумів наше становище й нетерпіння, але... наказав чекати наказа. Дисципліна змушувала скреготати зубами й вичікувати. Про дальші події ми можемо довідатися з розмови т. Якіра з командувачем XIV армії т. Уборевичем.
„Здравствуйте тов. Командарм ! Выяснил относительно точно численность корпуса Каретникова, находящегося в Александровске и непосредственной близости 15—20-верстном районе: 1500 —1600 сабель и около 6000 штыков. На правом берегу 3 корпуса от Никополя по Апостолово, где находится 1 корпус, неизвестно. Вчера из тактических соображений приказал Комбригу вступить в исполнение обязанностей начальника гарнизона и назначить своего коменданта, несмотря на присутствие махновских начгарнизона и коменданта, сделав для того, чтобы показать, что население будет обращаться к нашим. Вчера была устроена манифестация с рабочими, на которой рабочие, даже и меньшевики, приветствовали в лицо 1 бригады регулярную дисциплинированную Красную армию, на этом митинге махновцами был устроен скандал, но отношение рабочих явно за нас стоявших заставило махновцев замолчать. Сегодня приказал устроить парад бригаде тоже агитационной целью, дабы показать стройность организации Красной армии. Сегодня выпущена в Александровске пара листовых воззваний. Противник также пытается вести агитацию, но Комбриг говорит, что она совершенно безуспешна".
Видавши наказа, по залозі („гарнізону") міста настало двоєвластя. Хоч становище стало напруженіше, але зате наші
