Сторінка:Літопис революції. № 4 (37) (1929).djvu/278

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана


Махно. Пока до свидания. Официальные имеем сведения о занятии Бердянска. Уборевич“.

Ця розмова передає досить докладно і те, про що я згадував раніше, і освітлює нашу тектику щодо Махна.

А втім ми дуже багато домоглися за цей час і наша праця не була марна, хоч наслідки були б далеко більші, коли б нас інформовано про наміри й пляни найвищого командування.

Наказ Махнові подав командир батальйону Покровський. Махно відчув, що жарти погані. Він зрозумів, що бою він не виграє, і поклав уникнути сутички з нами.

Нарешті, ми розпочинаємо операцію. На думку командування, Олександрівське треба обійти й оточити, замкнувши Махна в місті. Разом з нами в цьому мали взяти участь і частини 41 дивізії, на яких покладалося завдання замкнути вихід із міста.

Я виїхав, щоб налагодити зв’язок з 41 дивізією. На одному з полустанків, не доїздячи до Олександрівського, я зустрівся з комдивом т. Зомбартом і комісаром дивізії т. Івановим. Після короткої наради, де накреслено плян дій, ми влаштували в одному полку 41 дивізії мітинґ. Я запевнив червоноармійців, що 133 бригада виконає свій обов’язок перед Республікою.

Треба признатися, що я виїхав звідси не в настрої. Видко було, що частини 41 див. не використали належної передишки, щоб зміцнити свої лави, де також були і колишні махновці із близьких районів. До того ж частини були нечисленні, втомлені, з далеко слабішими ніж у нас кадрами. Все це відбилось і мало свої наслідки в проведенні операції проти Махна.

Далі всім частинам, за винятком одного батальйону з 398 полку, наказано вийти з міста й прямувати в район Кічкаса.

Ще зранку поширено чутки на все місто, що частини бригади переходять на правий берег Дніпра для дальшого наступу на Денікіна. На зміну бригаді прибували частини 41 див., до прибуття яких в місті зостається. тільки один батальйон.

Це зроблено для того, щоб увести в оману махновський штаб. І цей номер удався. . . Спокійно наші частини вийшли з міста — і махновці заспокоїлись. Вранці другого дня до мене на кватирю прибув один із найвидатних агентів махновської ставки, начальник контр - розвідки, кат, колишній карний злочинець— Льовка. Ми з комісаром бригади мали з ним розмову, яка не дала йому приводу запідозрювати, що ми щось готуємо проти них. Ми навіть умовились, що відповідь на наказ нашого командування про виступ махновської армії на польський фронт він має передати командирові 41 дивізії, яка прийде нам на зміну. Все це так робилося, що ані найменшого підозріння не було.

*  *  *

Вночі ми прибули на хутори за 6 — 7 верстов на північ од Олександрівського. На дворі йшла мрячка й стояла негода.