Сторінка:Літопис революції. № 4 (37) (1929).djvu/344

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана


вимогу восьмигодинного робочого дня, охорону праці, покращання умов і всього життя робітництва, освіти й правового його становища. Людина, яка. сидить більшу частину доби на фабриці чи на заводі, яка мрів тільки про сон, щоб набратись сил для робоїи за верстатом, яка дріжить за долю своїх дітей, не може бути ні корисним громадянином, ні стійким соціалістом.

Щоб селянин мав змогу ввійіи в соціалістичний рух, йому треба вирватися з пазурів злиднів, з залежности від поміщика. І через те ми вимагаємо одібрання всіх земель казених, удільних, манастирських та поміщицьких і передачі їх до рук народу.

Товариші українці. А для нас, як українців, стоїть ще одне завдання. Нам треба розчистити нашу путь від того каміння, яке царське самодержавіе накидало нам під ноги у нашому національному життю. Для царизму всякі способи темноти народу були добрі. Царизм чудесно знав, як на користь- йому були національні утиски, як ці утиски спиняли розвиток націй і їхніх демократій. Царям добре було відомо, як в нашому українському нароДі високо стояла безграмотність через те, що народ не мав права вчитись і розвиватись на тій мові, яка в йому рідною. Самодержавіе старалось оправдати! ці свої злочинства над душею народа страшними словами про сепаратизм, про одлучення України від Росії ,й тому подібними байками. Ми підчас війни добре взнали, як дорога була царям Росія і яка правда була в цих ламентаціях на сепаратизм. Національна темнота, безправ’я, були їм потрібні через те, що вони гальмували народню освіту на Україні, що деморалізували маси, що сіяли між ними розбрат, зневагу до громади, до демократичности, прищеплювали повагу до „панського“, бо на Україні серед певної частини селянства руська мова вважається за панську.

Ми, соціялісти, не можемо нехтувати ні одним способом організації освіти, усвідомлення мас для нашої великої мети. А який в лекший, економніший, природніший спосіб навчити людину чомусь, як не на тій мові, на якій говорить він — його батьки, його товариство. Через те ми, українські соціял- демократи ставимо вимогу негайного скасування всіх обмежень на українське- слово, вимагаємо заведення навчання по школах на Україні українською мовою. Вимагаємо заведення сеї мови також по всіх громадських адміністративних і всіх інших краєвих інституціях, що служать інтересам місцевої демократії. Для забезпечення національних прав ми вимагаємо установлення окремого уряду на Україні, який має порядкувати місцевими справами, з власним виборним на підставі загального, рівного, безпосереднього, тайного виборчого права Сеймом.

Нам, соціялістам, забезпечення наших національних прав так само необхідно, як забезпечення прав восьмигодинного робочого дня. І без того і без другого ми не можемо вести нашу велику працю з успіхом. Нам треба усунути всі перешкоди, які стоять на шляху нам. Не ради сентиментальних почувань, не ради якихсь інших мотивів, а тільки ради інтересів класової боротьби і розвитку пролетарського руху на Україні ми вимагаємо забезпечення національних прав українського народу, автономії України. Довгий досвід нашої партії показав, що без цього пролетарський рух на Україні засужений на кволе, рахітичне існування, що справа соціялізму не може стояти високо в тих масах, якім одібрано найлекший, найпростіший спосіб освіти політичної, соціальної і громадської.

Товариші. Революція припала під час війни, яка вже одібрала у людськости багато сил, культурних надбань, яка нищить і руйнує живе життя. В такий час, коли гармати пожирають працю мільйонів робітничих рук, невимовно трудно будувати новий лад. В інтересах цього нового ладу ми повинні бажати якнайскоршого набиження миру. Не руйнуючи організації оборони^ не вносячи дезорганізації в громадське життя, ми повинні організовано до' магатись від нашого уряду заходів про наближення миру. Ми повинні звернутись до соціялістів нейтральних і воюючих держав з пропозицією зробити всі усилля, щоб покінчити війну без всяких анексій, без контрибуцій. Коли організовані робітничі маси всіх воюючих держав прийдуть до одностайної згоди, вони зможуть дати людськості той мир, якого вона так жагуче бажає, який так потрібний для творчого життя.