Сторінка:Мазуренко Вас. Про химію (1908).pdf/13

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

Андрій. Слухай. Ти береш відро води і ллєш у діжку. Скілько води стало у діжці? Чи обсяг води побільшав? А ні крихти! У діжці хоч вода й ширше розлилась, та обсяг зостався один, бо у діжці води не більш і не меньш відра. Зовсім не те з димом. Коли ми його з пляшки випускаємо у діжку, дим росходиться по усій діжці, по усьому обсягу діжки: обсяг диму збільшується. Пляшка і діжка! Яка велика ріжниця їхніх обсягів. Відро води можно розлити по глечикам та мискам. Знов у иньшу хворму вбереться вода. Та про те води у всіх цих глечиках і мисках буде рівно відро: міняється тілько хворма по посуді, обсяг же води не змінюється. Так от-же, усе тверде має свій неодмінний обсяг і свою хворму. Вода і усе рідке мають свій неодмінний обсяг, але хворма у рідкого не своя, а така, яка у його посудини. Гази ж змінюють і хворму і обсяг; вони заповнюють увесь внутрішній обсяг своєї посудини.