Степан. Диви… оце… А-ну довше держи… Оце лихо: під водою горить. Стій, гасне… гасне… погасло. Мабуть, вода капнула на гніт.
Андрій. Я ще раз зроблю цей опит.
Степан. Свічка знов горить під водою. Гасне.. знов погасла.
Андрій. Тепер я становлю свічку не на воду, а просто на стіл, на гладеньке скло. Перекидаю шклянку і покриваю нею свічку. Шклянка щільно пристала до скла.
Степан. Огонь знов погорить трохи і гасне. Виходе, у шклянці свічка не може довго горіти.
Андрій. Не зовсім так. Ось диви. Я перекидаю шклянку у низ дном, становлю на дно засвічену свічку; вона горить і не гасне.
Степан. А закрий зверху шклянку. Ба… закрив, — і знов погасла.
Андрій. Чому ж вчить цей опит?
Степан. Свічка у закритій шклянці не горить.
Андрій. А як же свічка горить у хвипарі, хоч у його й закрито дверці?
Степан. Розумію: у хвинарі є щілини; крізь їх проходе воздух, а як воздух є, тоді свічка й горить.
Андрій. Заміть собі ще й те, що у горі у хвинарі є дірка: це те ж саме, що димарь у грубі.
Степан. Мабуть, через цю дірку виходе дим від свічки.
 | На місці цього тексту повинне бути зображення. To use the entire page scan as a placeholder, edit this page and replace "{{missing image}}" with "{{raw image|Мазуренко Вас. Про химію (1908).pdf/15}}". Otherwise, if you are able to provide the image then please do so. For guidance, see en:Wikisource:Image guidelines and en:Help:Adding images. |
Андрій. Так, через цю дірку виходить негожий
