воздух. Тепер роскажи коротенько, що ти зараз бачив.
Степан. Свічка горить тілько тоді, як є воздух. У закритій посудині вона горить не довго. Коли ж воздух тут обновлюється, як от у хвинарі, тоді свічка може горіти, доки вся не згорить.
Андрій. Ця горниця теж закрита й зачинена, — чому ж тут свічка не гасне?
Степан. Так тут просторо горіти.
Андрій. Непомітно для себе ти зараз сказав дуже важну річ. Ти думаєш, що у закритому просторі тим довше горить свічка, чим більший цей простір? Чи так?
Степан. А вжеж.
Андрій. А яка важна річ з цього виходе. Подумай, коротка свічка горить короткий час, а довга і горить довго. Чому так?
Степан. Тому, що свічка згоря… Хіба воздух теж згоря?
Андрій. А от диви. Я на дротині спускаю свічку у цю широку пляшку (малюнок 2). Свічка горить; тепер гасне… погасла. Я витягаю і знов засвічую. Спускаю у пляшку. Зразу погасла. Виходить, що у пляшці увесь воздух уже вигорів, і там нема його.
Степан. Як то? А що ж то там є?
Андрій. То вже не воздух, бо ознака воздуху та, що свічка може у йому горіти. Те, що в пляшці — не воздух, бо воно не має цеї ознаки.
 | На місці цього тексту повинне бути зображення. To use the entire page scan as a placeholder, edit this page and replace "{{missing image}}" with "{{raw image|Мазуренко Вас. Про химію (1908).pdf/16}}". Otherwise, if you are able to provide the image then please do so. For guidance, see en:Wikisource:Image guidelines and en:Help:Adding images. |
Малюнок 2. Зміна воздуху при горінні.
Степан. А подивитись, так ніби там воздух.
