Андрій. Ні, хоч би я взяв його й більше, воздуху щезло б не більш ніж зараз.
Степан. Одначе це щось зовсім иньше ніж те, що було з залізом і свічкою: ті згоряли до щенту.
Андрій. Чи можно спалити до щенту дерево? Ні, зостанеться попіл. Теж саме й з воздухом. Дерево змішано з горючого й негорючого; коли горюче згоряє, негорючий попіл лишається. Воздух змішано з двох газів: той, що вигоряє, зветься кислородом, другий, що не змінюється, не горить, зветься азотом. Пьята частина воздуху вигоря, значить у воздусі пьята частина кислороду, а останнє азот.
Степан. А як би у нас у шклянці був чистий кислород, так він увесь щез би при горінні?
Химія і
физіка.Андрій. А вжеж, і тоді вода втяглась би у шклянку до самого дна і заповнила б усю шклянку.
Тепер ти зрозумієш, про які пригоди з веществом учить химія, а саме, про такі, коли вещество перетворюється у нове, як наприклад, при горінні.
Степан. А про що ж вчить физіка?
Андрій. Физіка доходе до иньших зьявищ, а саме до таких, при яких состав вещества не змінюється; наприклад, од тепла лід переходе у воду, а вода у пару; од холоду пара осіда водяними краплями, а ця вода від морозу обертається у лід; одначе і лід, і вода, і пара мають однаковий состав — це одно теж вещество у ріжних станах; тут состав не зміюється; про такі зьявища і вчить физіка.
