Степан. Для чого то у поливу примішують ще пісок?
Андрій. Щоб звязати химічно свинець: свинець злучається з піском і тоді уже у страві не виварюється. Коли ж невдалий гончарь не зуміє в поливі звязати свинець піском, так він (свинець) буде розходититись у кислій страві, що варитиметься у такій посудині, наприклад у борщі. Це-б-то кислоти борщу переходитимуть у свинцьові солі, а страва, що має свинцьові солі — це велика, отрута. Від такої страви мруть люди. Та хіба на селі узнають, від чого вмерла людина; умерла тай годі, а на посуду ніхто й не подума.
Андрій. Так що ж ти узнав про метали?
Степан. Я так багато про їх наслухався, що коротенько і не зможу росказати.
Андрій. Ну, так я тобі пособлю. Ми усі метали розбили на чотири купи.
I. Щолочні метали. Вони дуже завзято злучаються з кислородом, розщіплюють воду, і для цього не треба її нагрівати; їх окисли мають міцну основну вдачу і легко ростають у воді, так само легко ростають у воді і їх солі вугільної кислоти (сода, поташ). З цих металів ми знаємо: калій і натрій.
II. Щолочно-земельні метали. З кислородом вони злучаються уже не так завзято, воду розщіплюють тілько на великому жару, у злуці з кислородом оказують міцну основну вдачу; ці окисли трудно ростають у воді або й зовсім не ростають, їх солі вугіль-
