Сторінка:Майк Йогансен. Баляди про війну і відбудову (1933).djvu/34

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено


Явились до мене тепер неживий?
Мій батьку, мій друже
 так де ж ви були,
Коли ще жили
 на оцій землі?

Я хочу вас бачити,
 батьку мій
У новім, у щасливім,
 у нашім селі
Але ви умерли,
 спід ваших вій
Дві мертві, холодні сльози потекли
Що ж ви стоїте коло мене у сні…
— Ви мертвий, ви мертвий
 — Ви не батько мені.

— Схаменися, сину,
 аж ось рука
Мозоляста моя, мужицька рука
І я б до згоди з тобою дожив
Коли б мене вночі куркуль не убив.

І все далі вперед простягалась рука,
Син за руку схопив
 — деревляна, суха