Сторінка:Майк Йогансен. Баляди про війну і відбудову (1933).djvu/51

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено


— Вона мені знак, мені знак дає
— Яка сьогодні буде година.

Гей, пожа! Стерно рипить у руці.
Пожій. Завертає шаланда ліво.
Висипають сіть молоді ловці
Орцій. Набирає вітру клівер.

Не раз і не два висипали сіть
Насипали живим шаланду сріблом.
По борт, по вінця риба лежить
Для братів, для робочих добута риба.

І от розібрався малий вітерець,
Покинуто весла, мов птиці
Самі випливають шаланди на герць
За моря синяву границю.

І знов висипають і моряний лан
Родить живосрібляні гори,
Де в борознах сплився зелений лиман
Із синьою хвилею моря.

Та борозни глибше заорює вітер,
Жене в буржуазні краї трамонтана,
Хитає шаланди, напружує сіті
Збиває з зеленої грані лимана.