Сторінка:Майк Йогансен. Вибрані вірші (1930).djvu/19

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

Ви, що не знаючи мети,
Спиняли стомлені здорового,
Лежіть собі — до неба йти
 Ще довго.

І ви, що до небес мости
Своєю окропили кров'ю,
Простіть ви нас. Іде́мо. Йти
 Ще довго.

І піють півні на путі,
І кличуть віковічним зовом.
Забули все. Ідемо. Йти
 Ще довго.

 

1921

17