Сторінка:Майк Йогансен. Вибрані вірші (1930).djvu/45

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено


 І в передостанній раз
 Була
 Революція. —

IV
Коли на землі — комуна
 І сумирного вечору
 З верхів'я
 Гірних гаїв

Люди линуть мов струни,
 Аби в гармонії
 миру
 Осягти, захопити

Іще одну невторовану путь.
 Коли війни,
 владу
 і інші цяцьки

Буде поховано з миром,
 Як архаїчні руни,
 В дитячі книжки,
 Коли на землі — комуна

— Один величний ірій —
 І тільки смерть,
 Як і рані,
 Жертиме перших