Сторінка:Майк Йогансен. Вибрані вірші (1930).djvu/56

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

ВЕСНА В ВАҐОНІ

I
 Лежать, лежать ліси,
 пливуть сніги у крайню
 Раїну, де над вітром дальня путь.
 І гаснуть голоси
 граків і вечір витре
З усесвіту історію снігів.

II
З яруги викотивсь багряний ґалаґан
І цапки став над падлими полями
 Подобень місяця. Туман
 Топив в затонах пам'ять. Рами
 Небес розчахли. Зорі забрели в ніги́ч,
 у чорний чад,
І звівши вгору темні руки, навзнаки, назад
 Упала ніч.

III
І все ж лежать, лежать сніги,
 Пливуть ліси у крайню
Раїну, де над вітром вольна путь,