Цю сторінку схвалено
І співай тепер, що не ця
Була остання сторінка.
Я тебе прочитав до кінця
І зосталась одна картинка:
— Ти, мов тонесенька ясень,
Зросла в голубе озеро.
Ах! розплющила ясна
І стала на порозі
Не сховаєш тепер лиця:
— Крізь пальці горить і рдиться.
Я тебе прочитав до кінця
І до себе несу на полицю.
1927
